02.02.2007

2 лютого - Всесвітній день водно-болотних угідь

Цьогорічний день водно-болотних угідь проходить під девізом «Рибні ресурси для прийдешніх поколінь». Під час відзначення Дня водно-болотних угідь пропонується наголошувати на доцільності поліпшення збереження рибних ресурсів, запаси яких постійно зменшуються, чому і був запропонований такий девіз року.

4 відсотки території України вкриті поверхневими водами (річками, озерами, водосховищами, ставами тощо), а відкриті заболочені землі складають 1,6%. Україна має також великі морські акваторії, які відіграють надзвичайно важливу екологічну роль, зокрема під час міграцій птахів.

В Україні питанням охорони, використання та відтворення водно-болотних екосистем опікуються структурні підрозділи Мінприроди: Департамент біотичних ресурсів та екомережі та Державна служба заповідної справи. Сьогодні природоохоронним відомством взято під охорону прибережні смуги, створюються водоохоронні зони, а найцінніші природні комплекси заповідаються. Пріоритетами екологічної політики у цій сфері охорони є виявлення цінних водно-болотних угідь, забезпечення їх охороною, а також екологічно безпечне використання їх ресурсів.

У межах багатьох цінних водно-болотних угідь створенні гідрологічні заказники, чимало цінних водно-болотних екосистем входить до складу національних природних та регіональних ландшафтних парків, природних заповідників, орнітологічних та ландшафтних заказників, заповідних урочищ. У відповідності до Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної  екологічної мережі України на 2000-2015 роки” будуть визначені ще нові водно-болотні угіддя міжнародного значення, як і заповідано низку інших цінних водно-болотних масивів. Також, цією Програмою найбільші ріки України, такі як Дніпро, Дністер, Буг, Сіверський Донець визнані головними екологічними коридорами національної екомережі.

У попередні десятиліття в Україні непродуманими заходами було нанесено значну шкоду великій кількості цінних природних комплексів, що призвело до суттєвих негативних змін в екологічних, гідрологічних та кліматоутворюючих процесах. Тому зараз, все більш актуальним стає збереження та виважений підхід до управління водно-болотними угіддями. Це стосується і півдня України, де серйозними проблемами є забруднення водойм та погіршення водопостачання.

Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови спільних зусиль усіх державних та недержавних відомств та організацій, всього населення країни. Оскільки надалі не  зможемо подолати нищівні для довкілля країни тенденції, що можуть вилитись в катастрофічні явища для всієї планети.

З приводу відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь 2 лютого у приміщенні Аналітично-кризового центру Мінприроди (Київ, вул.Урицького, 35) об 11.00 годині відбудеться урочисте засідання.

Сподіваємося, що громадськість приєднається до Мінприроди і внесе свою частку у збереження надзвичайно цінних для усіх людей водно-болотних угідь!  

Довідково: 2 лютого 1971 року розпочала свій відлік Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою Рамсарська конвенція за назвою міста заснування - Рамсар, Іран). 29 жовтня 1996 р. після схвалення Верховною Радою відповідного закону, Україна поновила своє членство з часів СРСР і входить до числа150 країн - Договірних сторін Конвенції. Керівним органом Конвенції є Конференція Договірних сторін, яка проводить свої наради один раз на три роки. Остання – 9-а нарада Конференції Договірних сторін відбулася у листопаді 2005 р. у м.Кампала (Уганда).

Згідно із Конвенцією під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм - природних або штучних‚ постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна – Договірна сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону. 

На сьогодні перелік включає 1556 угідь загальною площею 129,6 млн. га.Серед них - і 33 українських загальною площею біля 678 тис.га.